1. Основні відомості про Photoshop
3. Малювання та редагування зображень
4. Ретушування й редагування зображень
5. Виділені області, маски та фільтри
Як і будь-який редактор Photoshop призначена для внесення змін у фотознімки і інші зображення, що зберігаються на диску. Програма дозволяє ретушувати зображення і піддавати його спец ефектам, переносити деталі одного знімка на іншій, вносити текст, міняти співвідношення кольорів і навіть додавати колір в зображення, виконані у відтінках сірого. Можна також створювати нові зображення (див. Додатки А, Б). Засоби Photoshop сумісні з графічними планшетами, що дає можливість створювати нові зображення, не гірше виконаних аквареллю й маслом.
Редактори зображень входять в більш широку категорію програм малювання. Якщо в такій програмі провести, скажімо, пряму, вона буде перетворена у послідовність крихітних квадратиків, іменованих пікселями. Сам малюнок називається растровим.
Що стосується інших графічних програм, таких як Adobe Illustrator і Macromedia FreeHand, то вони, разом з Corel Draw, входять в іншу категорію програм редагування векторної графіки. Креслення - це робота з об'єктами, що є незалежними, математично описуваними формами. Саме тому програми редагування векторної графіки іноді називають об'єктними або навіть об'єктно - орієнтованими.
Ще в Photoshop 6 з'явилися об'єктно-орієнтовані шари. Вони дозволяють додавати на малюнки якісний текст і фігури у вигляді окремих об'єктів. Завдяки ним Photoshop придбала якості як програми малювання, так програми редагування векторних малюнків. Але справжньою програмою редагування векторної графіки Photoshop так і не стала. її векторні інструменти всього лише роблять програму малювання більш гнучкішою і функціонально насиченішою. [1]
Як малювання так і креслення має свої переваги і недоліки. Перевага програм малювання полягає в абсолютно природному створенні зображень. Якщо узяти для прикладу Photoshop, то, при всій її складності, основні образотворчі інструменти, закладені в основу цієї програми, не складніше за звичний олівець. Користувач поперемінно малює і витирає намальоване, поки не доб'ється бажаного, як робив це ще в початковій школі. По всій простоті основних інструментів Photoshop користувач може до того ж настроювати їх «під себе». А це рівносильне наявності нескінченної різноманітності крейди, кольорових олівців, пульверизаторів, акварельних і масляних фарб та багато іншого. Причому намальоване можна у будь-який момент витерти.
Оскільки програми малювання покладаються при своїй роботі на пікселі, вони ідеально підходять для роботи з електронними (цифровими) фотографіями. Одержана за допомогою цифрового фотоапарата або сканера цифрова фотографія складається з тисяч або навіть десятків тисяч кольорових пікселів. Графічні програми, такі як Illustrator, допускають імпортування подібних фотографій, а також виконання найпростіших операцій редагування, проте Photoshop надає повний контроль за кожним пікселем зображення. Будь-яку фотографію можна змінити до невпізнання (див. Додаток Д).
У основу програм малювання закладені методи, характерні для традиційного образотворчого мистецтва. Засоби ж програм редагування векторної графіки не мають аналогів в реальному світі. Процес побудови векторних форм правильніше було б назвати конструюванням. При побудові векторних зображень лінії і фігури накладаються, поки не вийде остаточне зображення. Кожний об'єкт можна редагувати незалежно від інших - одна з нечисленних переваг об'єктного підходу, проте, зображення все ж таки доводиться будувати поетапно.
Ще одна перевага векторних малюнків полягає в тому, що для них потрібне менше місця на диску. Об'єм файлу векторного малюнка залежить тільки від кількості і складності об'єктів, що становлять цей малюнок, тому його розмір, на відміну від растрового малюнка, практично не впливає на цей об'єм. Векторний малюнок саду, в якому промальовані сотні листів і пелюсток, займає на багато разів більше місця на диску, ніж величезний плакат із зображенням всього декількох прямокутників.[4]
Спеціалізовані методи, закладені в програмі редагування векторної графіки і програми малювання, визначають призначення тих і інших. Photoshop, разом з іншими програмами малювання, краще всього підходить для створення і редагування наступних видів зображень:
¦ скановані фотознімки;
¦ зображення, отримані з допомогою цифрових фотокамер будь-якого типу;
¦ картини, насичені кольоровими тонами;
¦ імпресіоністські та інші зображення створені з власних
або чисто естетичних міркувань;
¦ логотипи та емблеми з нечіткими межами, відблисками й тінями;
¦ спец ефекти із вживанням фільтрів, корекцій кольору, що
неможливо для програм векторної графіки. [5]